Charyzmat i duchowość

Сестри харизму й духовність своєї чернечої родини виразили в іконі. Читати ікону потрібно беручи під увагу значення форм, жестів представлених на ній осіб, кольорів й приховану в ній символіку.

Ікона має форму прямокутника. Нижня частина композиції представляє Згромадження Сестер Святого Йосифа, яке реалізує свою харизму на землі, а верхня частина, виконана на золотому тлі, – надприродну реальність.

У центрі всієї композиції знаходиться Ісус – Втілене Боже Слово, що означає: Ісус Христос займає центральне місце в духовності Сестер Святого Йосифа. Він є джерелом харизми Згромадження, формує його згідно з духом Євангелія. Слова змісту харизми написані на сторінках відкритої Книги, яку Ісус тримає в руці: «Як я полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.» (Йо 13, 34б-35). Однією рукою Ісус благословить, а в іншій тримає відкриту Книгу Божого Слова, вказуючи тим самим, що найвищою нормою поведінки богопосвяченого життя сестер є Його наслідування, описане в Євангелії.

Вертикальний напрямок композиції ікони представляє Святу Трійцю: Ісуса Емануїла, Святого Духа в постаті голуба і Руку провидіння Бога-Отця. Це відображає те, що чернеча спільнота, так як ціла Церква, є віддзеркаленням Божої Таємниці у Його тринітарному житті та покликана до єдності, якої прагнув Ісус і про яку просив Отця для своїх учнів.

Марія, Мати Божа, представлена на іконі як Оранта, тобто Заступниця, а водночас як Діва Знаку, що зображає Втілення Божого Слова. Поєднання Богородиці і Христа в Її лоні відображає одну з найбільших таємниць: народження Бога в людському тілі. Кожен, покликаний і посланий Господом, повинен здобувати й народжувати душі для Христа. Духовне материнство реалізується через зустріч із живим Словом, яке є плодом контемпляційного контакту з Богом, особливо через жертву й терпіння. Руки Матері Божої піднесені вгору в пориві молитви, заступництва, а долоні відкриті, готові прийняти кожного. Це Непорочна Діва, Благодаті Повна, без гріха первородного Зачата, Посередниця Благодатей, Матір і досконалий взірець святості.

Святий Йосиф на іконі повернутий у бік Ісуса й Богоматері. Його любов до Марії – чиста, палка, повна пошани, тактовності й делікатності. Такої любові вчив своїм прикладом святий Йосип Ісуса. Для Сестер Святого Йосифа ця цнота є підказкою, як можна будувати інтимні стосунки з Ісусом і жити в шлюбі чистоти. Вірність Святого Йосифа праву Мойсея на іконі представлена в жесті витягнутих рук з парою голубів, які символізують таємницю Жертвування Ісуса в храмі. Ця вірність є для сестер доказом, що повинні поступати згідно з нормами уставу, бо вони дають конкретні вказівки, як жити богопосвячених життям, і є перевіреним шляхом до цілковитого жертвування себе Богові.

З лівого боку від Марії, в поставі споглядання та поваги, закоріненої в любові, знаходиться святий Франциск з Асізі. Сестри Святого Йосипа, маючи францисканський устав, за прикладом святого Бідачини з Асізі, вірять, що, контемплюючи Божі таємниці, дозволяють Господу себе формувати, тобто піддаються процесові уподібнення нареченої до свого Нареченого. Святий Франциск, тримаючи в правій руці хрест, підказує сестрам, що якщо щоденно братимуть свій хрест і чинитимуть покуту, то все більше їхнє життя буде переповнюватися євангельською любов’ю і все, що чинитимуть, буде виключно скероване на поширення в світі Божого Царства.

Поруч зі святим Франциском є Свята Єлизавета – Угорська Княгиня Турингії, яка з любові до Розіп’ятого Христа черпала сили й натхнення до жертовного служіння найбільш потребуючим. Для Сестер Святого Йосипа ця свята є покровителькою діл милосердя й прикладом того, як творчо переживати терпіння, зранення, як бути вірною Господу, живучи в достатку та в крайній вбогості, маючи повагу зі сторони оточуючих, але й також зносячи наруги від близьких.

Біля святого Йосифа в динамічній поставі зображений святий отець Зигмунт Гораздовський. Правою рукою благословить Згромадження, щоб розширювалося для більшої Божої слави та служило терплячому людству. Піднесена вгору рука Отця Засновника може теж вказувати на надприродну реальність, щоб вчити Сестер Святого Йосифа, що милосердне служіння ближнім буде результативне тільки тоді, коли всі свої сподівання й надії сестри довірять провидінню люблячого Бога-Отця, коли Ісус Христос буде для сестер джерелом їхніх відчуттів та апостольського запалу. Ліва рука святого вказує на герб Згромадження, символ отриманої ним від Святого Духа харизми, яку переказує сестрам, заохочуючи їх, щоб поспішали на допомогу туди, де розноситься крик людського терпіння.

Такий депозит віри й харизми передав Отець Зигмунт першому поколінню Сестер Святого Йосифа, які в первісному чернечому строї розміщені в центральній частині нижньої композиції ікони. Оскільки ця сама харизма дається сестрам Згромадження й сьогодні, розвивається і знаходить нові форми реалізації, то бачимо на іконі, що черниці одягнуті в чорний сучасний крій одягу та сірий – місійний. Зміна строю символізує також потребу динамічної і творчої вірності місії Згромадження – покірне відчитування Божих натхнень, достосування до нових потреб Церкви й часу.

Між черницями зображена представниця «Молитовних Груп Святого Йосифа», а в особі мужчини – всі ті, з ким сестри співпрацюють і кого зустрічають на своєму життєвому шляху. Це символізує будування єдності між богопосвяченими особами й мирянами, які також є вплетені в реалізацію харизматичного служіння Згромадження Сестер Святого Йосифа.

У центрі нижньої частини ікони представлений герб Згромадження з вписаним у ньому девізом чернечої родини святого Йосипа: Серце з Богом, руки в праці. Цим закликом сестри заохочують свої серця до того, щоб товаришувати Ісусові, бо лише з близьких інтимних відносин із Богом можуть постати вчинки любові.

Зображені на іконі ангельські сили показують, що прямування дорогою святості вимагає духовного труду й змагань. Тому, щоб дійти до визначеної мети, треба вправлятися в аскезі, яка очищає й перемінює життя, дає можливість жити в Христі й із Христом та проголошувати світу Його Воскресіння.

Ще раз огортаючи поглядом цілу ікону, не важко зауважити, що нижня її частина, земне паломництво Згромадження Сестер Святого Йосифа, є міцно вкорінена в Церкву, символічний купол якої розтягується, але не закінчується  над святими Постатями. Згромадження є частиною Божого дому. Кожна Сестра Згромадження повинна трудитися при спорудженні цього дому: керуватися в житті взаємною любов’ю так, як цього вчить Господь (пор. Йо 13,34). Сестри повинні докладати всіх старань для того, щоб творити у своїх чернечих спільнотах атмосферу любові, характерну Святій Родині з Назарету, де молитва, праця й взаємне служіння були силою, яка збагачувала Її Членів.