Get Adobe Flash player
Головна сторінка

Любар у відвідинах Камянця-Подільського

На початку лютого Молитовна Група Святого Йосифа з Любара відвідала славне місто Кам’янець-Подільський.

Сказати, що подорож була цікавою та насиченою, це не сказати нічого. Враження від побаченого в рази перевищують мовний запас. 
Але все ж таки хочеться написати кілька рядків про День спільноти. Виїзду з Любара, як це часто трапляється, передували певні перепони: фізичні, фінансові, а може і сімейні. Планувало поїхати АЖ 13 осіб, поїхало АЖ ШІСТЬ, і це не рахуючи сестру Грету і отця Віталія.


Слава Богу за те, що все ж таки виїхали.  В Кам'янці - так називають місцеві своє мальовниче місто - зустріли нас сестри зі згромадження Сестер Уршулянок Серця Ісуса Конаючого. Вони подарували нам свої щирі усмішки та відкритість на служіння паломникам. Настоятелька монастиря, сестра Наталія, сама родом із Донецька. Нас зустрічали з хлібом та сіллю, і не лише. Найголовніше, сестри огорнули змучених і трохи голодних паломників сердечністю та гостинністю.
Після ситного обіду ми відправилися на екскурсію по старовинному місту. Відвідали кафедральний храм і… кого, ви думаєте, ми зустріли ? Все вірно, пастиря дієцезії єпископа Леона Дубравського. 
Бачити єпископа Леона і не заспівати колядки - це, все рівно, що бути в Римі та не побачити Папу. Після колядок отримали нагороду: по шоколадці і фото з пастирем. Далі відвідали храм святого Домініка, в якому служать отці Пауліни і, звісно, не могли не згадати про наш храм святого Домініка в Любарі. Потім ми опинилися в середньовіччі на території фортеці, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст. Обов’язковий візит – у Санктуарій Пресвятого Серця Ісуса, де ми просили Ісуса про переміну наших сердець. Ще не встигли увійти в Санктуарій, як нас з розпростертими обіймами та доброю посмішкою зустрів отець Ярослав Гіжицький. Розповів нам історію парафії і те, що в Санктуарії служать отці з Товариства Христового для закордонної Полонії. 
Закінчення суботнього дня було не менш корисним і цікавим. Всі взяли участь в Службі Божій, в якій молилися за спільноту св. Йосифа, за наші парафії та про мир в Україні і, звісно, дякували Богу за наших добродіїв. Згодом разом з сестрами молилися псалми - Вечірня, а після вечері дивилися чудовий фільм про Отця Піо. В неділю як зрілі католики ми взяли участь в Святій Месі, яку очолював єпископ-помічник Радослов Змітровіч. Після Святої Меси ми спокусилися посмакувати місцевими варениками і, підкріпившись, повернулися в славне містечко Любар. 
Впродовж двох днів ми стали свідками відкритості єпископа Леона, який приділив нам достатньо свого часу, і духа спільноти парафіян, які дбають про свій храм і які прийняли нас гостинно та сердечно. І, звісно, Сестри, які нас розчулили своєю щирістю. 
А ви знаєте, яке одне з завдань мають Сестри-уршулянки? Це - апостольство усмішки! Неможливо передати усі враження від поїздки словами, краще самі подивіться на красномовні світлини нашої подорожі.

 

Настоятель Любарської парафії отець Віталій Уманський

За матеріалами: https://www.facebook.com/uminskyi