Get Adobe Flash player
Головна сторінка

Кожен може бути святим!

Дякуючи Карітас–Спес Люблінської Архідієцезії від 12 до 23 липня в Домбровіці неподалік Любліна відбувся літній табір під гаслом «Кожен може бути святим!», участь в якому взяли діти з парафії Успіння ПДМ (м. Винники), зі Світлиці Сестер Святого Йлосипа (м. Львів) та діти з Польщі.

Основним завданням табору було показати дітям приклад життя святих, аби пізнаючи їхню щоденність діти прагнули до СВЯТОСТІ!!!

 

Кожного дня діти мали можливість брати участь у Святій Месі, примиритись з Богом у таїнстві Покаяння та прийняти до свого серця Ісуса у Таїнстві Євхаристії, прослявляти нашого Бога у різних піснях і бансах.

Крім цього, кожен день у таборі був наповнений спортивними змаганнями та цікавими іграми: діти брали участь у змаганннях з футболу, у Нетиповій спортивній олімпіаді, у «Кольорових забавах», у пошуках скарбів, шоу «Маю талант» та «Побачення наосліп».

Особливо запам’яталась екскурсія до Любліна, де дітей вітав настоятель парафії бл. єпископа Владислава Гораля о. Мар’ян, який розповів про життя святих, чия діяльність була пов’язана з містом, і пізніше діти вирушили на пошуки їхніх слідів. Ще однією з неповторних подій був виїзд до Замостя. Завдяки чудовому екскурсоводу діти дізнались багато цікавого про історію міста, побували на виробництві карамелі, де отримали солодкі подарунки, а під час вільного часу мали можливість помилуватись головною площею міста, поласувати смачним морозивом та придбати сувеніри для рідних.

А найяскравішою подією в житті табору став вечір польсько-української культури, де діти взаємно поділились інформацією про свої країни та підготували чудовий концерт з піснями, танцями та забавами.

Під час останнього вечора всі отримали пам’ятні подарунки. Були підведені і підсумки конкурсу чистоти. Група українських дітей подякувала своїм новим друзям з Польщі, особливо директору Дому паломника та всім працівникам, за чистоту, смачну їжу та дах над головою.

І хоч цей час так швидко минув, хоч після прощання не одні оченята зросили сльози, та всі діти з променистою посмішкою згадують неповторні миті перебування в таборі та впевнено йдуть дорогою в майбутнє – дорогою до святості.